- надокучливо
- Присл. до надокучливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
надокучливо
Смотреть что такое "надокучливо" в других словарях:
надокучливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сльота — и/, ж. 1) Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі. || Невпинний дощ, мряка або мокрий сніг. || Багно на землі, дорозі від дощу або мокрого снігу. || Те саме, що негода. 2) перен., лайл. Набридлива, надокучлива людина. •• … Український тлумачний словник
довбати — а/ю, а/єш і рідко довбти/, бу/, бе/ш, недок., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. || Відколупувати, відламувати шматки чого небудь від основної маси. || Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати… … Український тлумачний словник
жебрати — аю, аєш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрачити, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Надокучливо випрошувати що небудь у когось … Український тлумачний словник
заскиглити — лю, лиш, док. 1) Почати скиглити; завищати (про собак і т. ін.). || Почати жалібно що небудь казати, надокучливо скаржитися (про людей). || Почати скиглити, видавати звуки, що нагадують жалібний плач (про птахів). || Почати вити (про вітер і т.… … Український тлумачний словник
заскімлити — лю, лиш, док. 1) Почати скімлити, жалібно вищати (про собак і т. ін.). || Почати жалібно стогнати, плакати, казати що небудь, надокучливо скаржитися (про людей). 2) розм. Почати щеміти, боліти. || безос … Український тлумачний словник
нав'язливий — а, е. 1) Який набридливо, надокучливо пристає з чим небудь, пропонує щось; настирливий. 2) Який мимоволі зберігається в свідомості. •• Нав я/злива лічба/ нав язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які небудь об єкти. Нав я/зливі… … Український тлумачний словник
нагуготіти — очу/, оти/ш. Док. до гуготіти. || Довго, надокучливо гуготіти … Український тлумачний словник
нагудіти — і нагусти/, уду/, уде/ш, док., розм. 1) неперех. Довго, надокучливо погусти. 2) перех., із сл. голова, вуха і т. ін. Багато розмовляючи, гудучи і т. ін., стомити кого небудь … Український тлумачний словник
поскиглити — лю, лиш, док. Скиглити, вищати якийсь час (про собак і т. ін.). || Жаліючись, говорити, плакати, надокучливо скаржитись якийсь час (про людей). || Поквилити (про птахів) … Український тлумачний словник
